З кожним днем все ближче до дня Христового Різдва. Піст немов репетиція цієї очікуваної зустрічі. Готуємося… тренуємося…щоб коли надійде зустріти його з радістю і пережити немовби впевше, і відійти переміненими. Та це не ми Господеві ласку робимо. У кожному дні лунає Його голос: “Верніться до Мене, говорить Господь Саваот, і вернуся до вас, говорить Господь Саваот. Не будьте, як ваші батьки, що до них кликали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чинів ваших лихих! Та не слухали ви й не прислухались до Мене, говорить Господь. Де вони, батьки ваші? А пророки чи ж навіки живуть? Та слова Мої й постанови Мої, що Я наказав рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли вони до ваших батьків? І вернулись вони та й сказали: Як задумав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами” (Зах 1,3б-6). І справді… вчинки наші є конкретним виразом серця чи торнемося ясел як нова чи надалі стара людина.