Часом здається, що йти за Ісусом є важко і навіть ми почуваємо себе втомленими .

Стає важко бо ми думаємо, що не мали б падати, не мали б грішити, не мали б терпіти.

І саме тут є парадокс – Він обрав нас і полюбив саме тому, що ми падаємо і щоб не залежатись в багнюці смутку і саморозчарування Він похиляється милосердям.

Продовжуючи казати

“ходи за мною…”

а побачиш ще більші речі.