Цього тижня почнемо розглядати біблійне значення Песах (Пасхи) описаної в книзі Виходу. У 12 розділі читаємо маємо переказаний немов би слова заповіту наказ святкування пасхи і обов’язок навчити цього наймолодших, які вже народились після виходу із Єгипту (вірші 25-27). Цікавим є також те, що про святкування Пасхи в цілому святому Писанні згадується тільки в історичних книгах: Вих. 12; 23,18-33; 34,25; Чис 9,1-14; Лев 23,5; Втор 16,1-8; Єз 45,21-24. Так численні згадки про святкування Пасхи дає зрозуміти, що воно є серцем духовного досвіду Вибраного народу.

На початку ми бачимо, що Пасха була родинним святом, яке святкували вночі на весні при першому повному місяці. Тоді Богові було приношене в жертву молоде річне ягня. Жертовне ягня, як читаємо в біблійних текстах має бути непорочне (без вади) і в моменті жертви не можна йому ламати кісток. Зібрана кров заколеного ягняти потрібно було зберігати біля власного дому як знак спасіння. М’ясо ж слід розділити з усіма учасника вечері, готовими до мандрівки. Ці зібрані в Писанні деталі показують, що свято є ще давнішим аніж перебування Євреїв в Єгипті, єдине вихід з неволі надав цьому святу особливої урочистості. Пізніше до святкування цього свята доходить як і принесення первородних звірят з їхніх стад так і жертування (посвячення) первенців на служіння Богові.

З часом із святкуванням Пасхи (14 Нісан) злилось і інше свято, яке святкувалось на весні, свято опрісноків (могло припасти від 15 до 21 Нісана). Це свято було річним очищенням і відновленням. Тоді готувалось усе без закваски. Воно також нав’язувало до виходу з Єгипту тому, що у поспіху не було часу чекати коли виросте хліб. Слід було швидко спожити і вирушати в дорогу. Протягом століть існування Ізраїля і різних подій їхньої долі із книгою Второзаконня свято пасхи переходить від родинного святкування до святкування загального у святині. Тому це свято стає базою централізації культу у Вибраному народі і стає центральним святом у Єрусалимі при Святині. На завершення важливо додати, що різні історичні події, сумні події, Вибраного Народу додають до святкування Пасхи нових елементів і сенсів.

Читатимемо:

В понеділок 30 – споготований кадильний жертовник і інший літургійний посуд;

вівторок 31 – зроблення намету і святкування суботи (святого дня);

середу 32 – гріх народу «споготували собі бога, щоб був з ними», гнів Мойсея;

четвер 33 – каяття народу і споглядання Божого лиця (підкреслити вірші 7-23);

п’ятницю 34 – отримання нових таблиць Закону і сіяюче обличчя Мойсея;

суботу 35 – закон святого дня та складання пожертв;

неділю 36 – приготування оздоб для храмини.