Перше страсне таїнство: Ісус молиться в оливному городі.
З Євангелії від Луки:
«Тоді вийшов він і пішов, як звичайно, на Оливну гору. Слідом за ним пішли і його учні. Якже прибув на місце, він сказав їм: “Моліться, щоб не ввійти в спокусу.” (Лк 22,39-40)»
Звичаєм для Ісуса було молитись… коли вибирав учнів, коли бачив, що натов не розумії суті знамень які Він в ім’я Отця для них чинить… і тепер коли прийшла Його година стастей, а для нас година споглядання жервенної, цілковитої, Божої любові до нас. Звичаєм Ісуса було молитись – розмовляти з Отцем, а які у мене звичаї?
Хвиля тиші… ПОМОЛИМОСЬ ЗА ТИХ ХТО БОЇТЬСЯ РОЗМОВЛЯТИ З ІСУСОМ, ЩОБ ВІДКРИЛИ В НЬОМУ МИЛОСЕРДНОГО ГОСПОДА
Друге страсне таїнство: Ісуса бичують
З Євангелії від Луки:
«Пилат втретє до них промовив: “Яке ж бо зло вчинив він? Я не знайшов на ньому нічого, гідного смерти. Тож, покаравши його, відпущу.” Але вони наполягали сильним криком і вимагали, щоб його розіп’яти. І крик їхній переміг. Тоді Пилат присудив, щоб сталося згідно з їхньою просьбою. видав Ісуса їм напризволяще (Лк 23, 22-25)»
Видати на призволяще когось, означає забрати межі, які захищають людину перед корисливим суспільство, а також дати мовчазний дозвіл розлюченій юрбі, військовим, збаламученим чинити із засудженим згідно їхнього гніву, ненависть, злосливості і жорстокості. Таке судилище пройшов за нас наш Спаситель, щоб своїми ранами зцілити наші рани.
Хвиля тиші… ПОМОЛИМОСЬ ЗА ТИХ ХТО НЕСПРАВЕДЛИВО ТЕРПИТЬ, ЩОБ ЄДНАЛИ СВОЇ ТЕРПІННЯ З ІСУСОВИМИ
Третє страсне таїнство: Ісуса коронують терням
З Євангелії від Марка:
«Вони вдягли його в багряницю і, сплівши вінець із тернини, поклали на нього та й почали його вітати: Радуйся, царю юдейський! І били його тростиною по голові, плювали на нього й, падаючи на коліна, поклонялись йому. (15,17-19)»
Так легко забути про когось хто слабший коли ти є в повні сили. Так легко забути про допомогу і служіння коли ти є при владі. Так легко когось висміяти і принизити, залишивши його обдертим з гідності і доброго імені в багряниці, з тростиною в руках і вінцем терновим на голові. Так легко думати, що правда є саме на моєму боці… А Ісус із спущеними поглядом в землю приймає і надалі наруги в кожному кого ми не захистили, допомогли, нагодували, посміхнулися, заговорили або звернули увагу.
Хвиля тиші… ПОМОЛИМОСЬ ЗА ХВОРИХ, ЇХНІ РОДИНИ І ЗА ВСІХ ХТО ПРАЦЮЄ ДЛЯ ПОЛЕГШЕННЯ ЇХНІХ СТРАЖДАНЬ.
Четверте страсне таїнство: Ісус несе хрест на Голгофту
З Євангелії від Луки:
«І як вони його повели, схопили якогось Симона Киринея, що повертався з поля, і поклали хрест на нього, щоб ніс за Ісусом (Лк 23,26)»
Це також несправедливо… Нести хрест замість злочинця. Несправедливий вирок, несправедливий звинувачення, несправедливі катування, і не було нікого хто допоміг би або захистив. Повертався з праці, втомлений і змушений до допомоги. Не знавши на завжди Симеон Киринеєць став символом тих хто поспішив з допомогою, бо все, що зробили одному з найменших ви мені зробили, каже Ісус.
Хвиля тиші… ПОМОЛИМОСЬ ЗА ТИХ ХТО В САМОТНОСТІ ТЕРПИТЬ, ЩОБ ГОСПОДЬ ЇХ ВІДВІДАВ СВОЄЮ ПРИСУТНІСТЮ
П’яте страсне таїнство: Ісус помирає за нас на хресті
З Євангелії від Луки:
«Було вже близько шостої години, і темрява по всій землі настала аж до дев’ятої години, бо затьмарилось сонце; а й завіса храму роздерлася посередині. Ісус закликав сильним голосом: “Отче, у твої руки віддаю духа мого!” Сказавши це, він віддав духа (Лк 23,44-46)»
Коли Бог завершив усе творити «бачив, що усе було дуже добрим» і спочив. Так і Господь Ісус, після проголошення приходу Царства Божого і усіх трудів, щоб вкинене ним в різну землю людського серця зерно могло вмерти, прорости і принести плід «Віддав духа в руки отця»… Звершив діло спасіння.
Хвиля тиші… ПОМОЛИМОСЬ ЗА НАШИХ РІДНИХ ПОМЕРЛИХ, ЩОБ СПОДОБИЛИСЬ РАДОСТІ ОГЛЯДАННЯ БОЖОГО ЛИКУ