Перше радісне таїнство: Благовіщення Пречистої Діви Марії.
З Євангелії від Луки:
«Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.” Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання”(Лк 1,28-29)»
Бог навідує Марію в її щоденному житті і обов’язках. Вибирає її з поміж свого народу і установлює «слугинею» благовістя. Марія роздумує в своєму серці… від цього моменту Вона намагається будувати своє життя до дару отриманого покликання.
Хвиля тиші… ПОМОЛИМОСЬ ЗА МИР В НАШІЙ БАТЬКІВЩИНІ, ЗА НАШИХ ВІЙСЬКОВИХ, ПОЛОНЕНИХ І ПОТЕРПІЛИХ ВІД ВІЙНИ ТА ЗА ЄДНІСТЬ ЦЕРКВИ, ЩОБ ХРИСТИЯНИ БУЛИ ВІРОГІДНИМИ СВІДКАМИ ЄВАНГЕЛІЇ
Друге радісне таїнство: Марія відвідує Єлисавету.
З Євангелії від Луки:
«Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом (Лк 23, 39-41)»
Найкращий спосіб використання дару або таланту є ділитись із тими хто поруч. Не ховають засвічену лампаду під ліжком. Марія спішить до Єлисавети, щоб їй служити і разом з нею розділити радість, очікування і спільно славити Бога. Прийняти, щоб розділити, бути для тих хто поруч, щоб статись співтоваришем земної мандрівки.
Хвиля тиші… ПОМОЛИМОСЬ ЗА ХВОРИХ, ЇХНІ РОДИНИ І ЗА ВСІХ ХТО ПРАЦЮЄ ДЛЯ ПОЛЕГШЕННЯ ЇХНІХ СТРАЖДАНЬ: лікарів, медичних братів і сестер, медперсонал і волонтерів.
Третє радісне таїнство: Різдво Ісуса Христа.
З Євангелії від Луки:
«Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида, щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна. І от коли вони були там, настав їй час родити, і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді(Лк 2,4-7)»
На великій і безкраїй землі може не бути місця для Бога. При поспіху і клопоті буденності можна не знайти місця для того, щоб приділити увагу і час тим хто нас любить і творить нам добро. Те, що сталось у Вифлеємі, який не знайшов гідного місця для Марії і Її народженого Дитяти нажаль не є винятком і наш Бог надалі не має де голови прихилити…
Хвиля тиші…ПОМОЛИМОСЬ ЗА БІДНИХ, УПУЩЕНИХ І БЕЗДОМНИХ ЛЮДЕЙ І ЗА ТИХ ХТО З ЛЮБОВІ ДО ІСУСА НИМИ ПІКЛУЄТЬСЯ..
Четверте радісне таїнство: Жертвування Ісуса в Єрусалимській Святині.
З Євангелії від Луки:
«І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом, як то написано в Господньому законі: “Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві”(Лк 2,22-23)»
Йосиф з Марією вірно виконують усі приписи Закону Мойсея. Сорокового дня приносять Дитя Ісуса до Святині хоча й не потребує окремого обряду посвяти Богові – Він вже є увесь Отцевий, улюблений і Єдинородний Син. Тут у Єрусалимські Святині Ісус розпочинає довершення Історії і в цій посвяті усі ми стаємось синами і доньками в Сині Милосердного Отця.
Хвиля тиші… ПОМОЛИМОСЬ ЗА НАШИХ РІДНИХ ПОМЕРЛИХ, ЩОБ СПОДОБИЛИСЬ РАДОСТІ ОГЛЯДАННЯ БОЖОГО ЛИКУ.
П’яте радісне таїнство: Віднайдення Дванадцятилітнього Ісуса в Єрусалимській святині.
З Євангелії від Луки:
«Хлоп’я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому. Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи. І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято (Лк 2,40-42)»
Щороку євреї спогадували Пасху визволення з Єгипетської неволі. Щороку відбували паломництво до Святині, щоб дякувати Богові за дар свободи. Також щороку очікували на повне визволення і свободу, чекали на того, хто визволить від найбільшої неволі – гріха, втрати Бога.
Хвиля тиші… ПОМОЛИМОСЬ ЗА НАС САМИХ, ЩОБ МИ БУЛИ ВІРНІ НАШОМУ ПОКЛИКАННЮ І В УСІХ ТИХ МОЛИТОВНИХ НАМІРЕННЯХ, ЯКІ ЗАРАЗ ЄДНАЄТЕ ДО ЦІЄЇ СПІЛЬНОЇ МОЛИТВИ.