Перше Страсне таїнство: Ісус молиться в Гетсиманському саду.
З Євангелії від Матея:
«Тоді Ісус приходить з ними на місце, зване Гетсиманія, і каже до учнів: “Посидьте тут, поки піду та помолюся там.” І взяв Петра з собою і двох синів Заведея, і почав скорбіти та тужити. Тоді сказав їм: “Смуток у мене на душі – аж до смерти! Зостаньтеся тут і чувайте зо мною.” І пройшовши трохи далі, упав обличчям додолу, молившися і промовляючи: “Отче мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша мене. Однак не як я бажаю, лише – як ти.” Повернувся він до учнів і, знайшовши їх заснулими, каже до Петра: “Отож і однієї години не спромоглися чувати зо мною?» (Мт 26,36-40).
Ісусе Твоє «зостаньтеся і чувайте зо мною» є скероване до християнина в кожному столітті і до мене сьогодні. Бути з Тобою під час молитви, літургії, служіння іншим. Бути, щоб розділити Твою радість і Твій смуток сьогодні.
Хвиля тиші… ПОМОЛИМОСЬ ЗА МИР В НАШІЙ БАТЬКІВЩИНІ, ЗА НАШИХ ВІЙСЬКОВИХ, ПОЛОНЕНИХ І ПОТЕРПІЛИХ ВІД ВІЙНИ, за мир в усьому світі ТА ЗА ЄДНІСТЬ ЦЕРКВИ, ЩОБ ХРИСТИЯНИ БУЛИ ВІРОГІДНИМИ СВІДКАМИ ЄВАНГЕЛІЇ
Друге страсне таїнство: Бичування Ісуса.
З євангелії від Йоана: Сказав Пилат:
«Є у вас, однак, звичай, щоб на Пасху відпустив я вам одного. Тож хочете, щоб я вам юдейського царя відпустив?» «Ні, не його!» – знову, закричали ті, – але Варавву!» А був же Варавва розбійник. Забрав тоді Пилат Ісуса та й звелів його бичувати. А вояки, сплівши вінок із тернини, вклали йому на голову ще й зодягли його у багряницю і, підступаючи до нього, казали: «Радуйся, царю юдейський!» І били його в обличчя. Знову вийшов Пилат надвір і до них промовляє: «Ото виводжу вам його, щоб ви знали, що я жадної провини на ньому не знаходжу.» І вийшов Ісус у вінку терновім та в багряниці. І сказав їм Пилат: «Ось чоловік!» (Йо 18,39-19,5)».
Бути з Ісусом під час бичування означає мати широко відкриті очі, щоб побачити тих усіх кого сьогодні несправедливо звинувачують, очорнюють, висміюють, цураються і відкидають. Перш ніж отаврувати когось його помилкою чи гріхом – подумаймо про збичованого Господа – «Ось чоловік».
Хвиля тиші… ПОМОЛИМОСЬ ЗА ХВОРИХ, ЇХНІ РОДИНИ І ЗА ВСІХ ХТО ПРАЦЮЄ ДЛЯ ПОЛЕГШЕННЯ ЇХНІХ СТРАЖДАНЬ: лікарів, медичних братів і сестер, медперсонал і волонтерів.
Третє страсне таїнство: Коронування Ісуса терновим вінком.
З євангелії від Матея:
«Тоді він відпустив їм Варавву, а Ісуса, бичувавши, видав на розп’яття. Тоді вояки правителя, взявши Ісуса у Преторію, зібрали на нього всю чоту і, роздягнувши його, накинули на нього червоний плащ і, сплівши вінець з тернини, поклали йому на голову, а тростину дали в праву руку. Потім, припавши перед ним на коліна, глузували з нього, кажучи: “Радуйся, царю юдейський!” І плювали на нього, брали тростину й били його по голові» (Мт 27,26-30).
Бути з Ісусом коли його вінчали терниною означає спробувати співчувати разом з Ісусом тим усім хто не може зарадити своєму горю. В цій Таємниці Ісус є царем – обпльованим, укоронованим колючим терням, побитим, і з тростиною в руках. Так глумливі вояки приодягнули Царя, а Він залишається безголосим. Скільком сьогодні світ, середовища, обставини забирають голос боронитись і голосити правду.
Хвиля тиші… ПОМОЛИМОСЬ ЗА ПЕРЕСЛІДУВАНИХ ХРИСТИЯН ПО ВСЬОМУ СВІТІ, ЩОБ ЇХНІ СТРАЖДАННЯ СТАЛИ ГОЛОСОМ ДЛЯ ГЛУХОГО СВІТУ, ЩО ХРИСТОС ЧЕКАЄ ЇХ УСІХ.
Четверте страсне таїнство: Ісус несе хрест на Голгофту.
З євангелії від Матея:
«А коли насміялися з нього, скинули з нього плащ, надягнули на нього його одіж і повели на розп’яття. Виходячи ж, вони зустріли одного чоловіка з Киринеї, на ім’я Симон, і примусили його нести хрест його. Прибувши на місце, що зветься Голгота, тобто сказати “Череп-місце”, дали йому випити вина, змішаного з жовчю, але він, покуштувавши, не хотів пити. Ті ж, що розп’яли його, поділили його одежу, кинувши жереб. А потім сіли, щоб його стерегти там» (Мт 27,31-36).
Іти за Ісусом на хресті дорозі сьогодні означає не боятись хреста свого щоденного дня, обов’язків і покликання. Йти за Ісусом означає ступати в сліди того хто мені уже проклав дорогу і показав путь.
Хвиля тиші… ПОМОЛИМОСЬ ЗА НАШИХ РІДНИХ ПОМЕРЛИХ, ЩОБ СПОДОБИЛИСЬ РАДОСТІ ОГЛЯДАННЯ БОЖОГО ЛИКУ.
П’яте страсне таїнство: Розп’яття Ісуса і смерть на хресті.
З Євангелії від Матея:
Тоді розіп’яли з ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч. Ті ж, що проходили повз нього, лихословили його й похитували своїми головами, кажучи: “Ти, що руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш знову, спаси себе самого; якщо ти Син Божий, зійди но з хреста!” Так само й первосвященики насміхалися з книжниками та старшими, говоривши: “Інших спасав, – себе спасти не може! Він цар Ізраїля: нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в нього. Він покладався на Бога, нехай же Бог визволить його нині, якщо він його любить. Сам бо казав: Я – Син Божий.” Від шостої години темрява настала по всім краю аж до дев’ятої години. близько дев’ятої години Ісус скрикнув міцним голосом, вимовляючи: “Елі Елі, лема савах-тані”, – тобто: “Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?” А Ісус, скрикнувши сильним голосом, віддав духа» (Мт 27,38-43.45-46.50).
Бути біля Розп’ятого на хресті Ісуса означає почути і зберігати в серці усі його слова, зберегти його гідність і поставу навіть у приниженні. Означає бути певним того, що навіть коли найважче Отець не перестає піклуватись і бути з нами.
Хвиля тиші… ПОМОЛИМОСЬ ЗА НАС САМИХ, ЩОБ МИ БУЛИ ВІРНІ НАШОМУ ПОКЛИКАННЮ І В УСІХ ТИХ МОЛИТОВНИХ НАМІРЕННЯХ, ЯКІ ЗАРАЗ ЄДНАЄТЕ ДО ЦІЄЇ СПІЛЬНОЇ МОЛИТВИ.