Перше Страсне таїнство: Ісус молиться в Гетсиманському саду.
З Євангелії від Марка:
«І взяв із собою Петра, Якова та Йоана, і почав жахатись та тривожитись. Потім каже до них: Душа моя вся смутиться аж до смерти. Лишіться тут і чувайте. Пройшовши трохи далі, він припав до землі й почав молитися, щоб, якщо можливо, минула його ця година. І мовив: Авва – Отче, усе тобі можливе: віддали від мене цю чашу! Та не що я хочу, а що ти. І приходить, і знаходить їх уві сні, та й каже до Петра: Симоне, ти спиш? Не міг єси чувати ані однієї години? Чувайте ж, моліться, щоб не ввійти в спокусу. Дух бадьорий, але тіло кволе! І знову, відійшовши, молився та промовляв те саме слово. І, повернувшися, знову знайшов їх уві сні, очі бо в них були отяжілі й вони не знали, що йому відказати. Повернувся він утретє й каже їм: Спите ще й спочиваєте? Досить, прийшла година: ось Син Чоловічий буде виданий у руки грішникам. Уставайте, ходімо! Зрадник мій ось наблизився!» (Мк 14,33-42).
Господи Ісусе і ми чуємо Твоє запрошення молитись разом з Тобою: розділити молитвою самотність нашого Спасителя і навчитись у молитві розпізнавати і приймати Божу волю. Маріє, Вчителько духовного життя молися з нами до Господа.
Хвиля тиші… ПОМОЛИМОСЬ ЗА МИР В НАШІЙ БАТЬКІВЩИНІ, ЗА НАШИХ ВІЙСЬКОВИХ, ПОЛОНЕНИХ І ПОТЕРПІЛИХ ВІД ВІЙНИ, за мир в усьому світі ТА ЗА ЄДНІСТЬ ЦЕРКВИ, ЩОБ ХРИСТИЯНИ БУЛИ ВІРОГІДНИМИ СВІДКАМИ ЄВАНГЕЛІЇ
Друге страсне таїнство: Бичування Ісуса.
З євангелії від Марка:
«На свято Пасхи відпускав він їм одного в’язня, того, якого вони просили. А був один, що звавсь Варавва, ув’язнений з бунтівниками, які під час бунту вчинили були вбивство. І народ, підвівшися, почав просити про те, що він робив їм завжди. Пилат же відповів їм, кажучи: Хочете, щоб я відпустив вам царя юдейського? Знав бо, що первосвященики видали його через заздрощі. Первосвященики ж підбурили народ, щоб він відпустив їм радше Варавву. Пилат знову заговорив і мовив до них: Що ж мені робити з тим, що ви звете царем юдейським? А ті знову закричали: Розіпни його! Пилат же сказав до них: Що за зло вчинив він? А вони ще гірше кричали: Розіпни його! Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб його розіп’яли» (Мк 15,6-15)».
Свято Пасхи це спомин визволення, дарування волі. Ісус є оплатою (викупом) від моєї неволі гріха, страху і недовіри. Невинно засуджений, щоб догодити натовпові, який не вміє бачити, не вміє слухати і не вміє шанувати. Маріє, Вчителько духовного життя, натхни нас Твоїм прикладом, щоб ми слухали Бога і будували наше життя після почутого від Нього.
Хвиля тиші… ПОМОЛИМОСЬ ЗА ХВОРИХ, ЇХНІ РОДИНИ І ЗА ВСІХ ХТО ПРАЦЮЄ ДЛЯ ПОЛЕГШЕННЯ ЇХНІХ СТРАЖДАНЬ: лікарів, медичних братів і сестер, медперсонал і волонтерів.
Третє страсне таїнство: Коронування Ісуса терновим вінком.
З євангелії від Марка:
«Вояки повели його в середину двору, тобто у Преторію, та й скликали всю чоту. Вони вдягли його в багряницю і, сплівши вінець із тернини, поклали на нього та й почали його вітати: Радуйся, царю юдейський! І били його тростиною по голові, плювали на нього й, падаючи на коліна, поклонялись йому» (Мк 15,16-19).
Бичування як покарання… Коронування терновим вінком як приниження та упокорення. Тепер Ісус відданий на милість і поталу вояків. Без різниці, чи той хто і так уже є засудженим мерцем вмиратиме понівеченим чи без ран, а якщо і так скатований фізично чи щось зміниться, якщо ще й духовно буде розчавленим. Маріє, Вчителько духовного життя, допоможи нам в кожній особі, навіть тій понівеченій гріхом, бачити людину вмиту Водою і очищену Кров’ю Твого Сина.
Хвиля тиші… Цією десяткою Вервиці перепросімо Бога за гріхи нашого народу, які і надалі Його зневажають а нас обкрадають з гідності дітей Божих.
Четверте страсне таїнство: Ісус несе хрест на Голгофту.
З євангелії від Марка:
«Коли над ним наглумилися, зняли з нього багряницю й одягнули його в його одежу. Опісля ж повели його на розп’яття. Одного ж перехожого, Симона Киринея, батька Олександра та Руфа, що повертався з поля, присилували нести його хрест. І привели його на місце Голготу, що значить Череп-місце, та й дали йому пити вина, змішаного з міррою, та він не прийняв» (Мк 15,20-23).
Ісус приймає хрест, як вирок його страти. Приймає його з любові до кожного з нас, що мали б бути на ньому розп’ятими. Прийняти з любов’ю виключає бути присилуваними, змушеними обставинами, без виходом ситуації. Прийняти означає вибрати і бути притомними аж до кінця, без мірри і п’янкого вина. У Бога не має випадковості – Він промовляє до нас через осіб і в різних обставинах життя. Маріє, Вчителько духовного життя, додай відваги, щоб у тому, що щоденно вибираю, шукав того, що подобається більше Богові, а не моїй зручності.
Хвиля тиші… ПОМОЛИМОСЬ ЗА НАШИХ РІДНИХ ПОМЕРЛИХ, ЩОБ СПОДОБИЛИСЬ РАДОСТІ ОГЛЯДАННЯ БОЖОГО ЛИКУ.
П’яте страсне таїнство: Розп’яття Ісуса і смерть на хресті.
З Євангелії від Марка:
«Тоді розіп’яли його й поділили його одежу, кинувши на неї жереб, хто що візьме. Була ж: третя година, коли вони розіп’яли його. А був і напис, за що його засуджено, написаний: Цар Юдейський. І розіп’яли з ним двох розбійників, одного праворуч, а другого ліворуч від нього. Тоді збулось Писання, що каже: І з беззаконними полічено його. І прохожі хулили його й, киваючи своїми головами, промовляли: Гей, ти, що храм руйнуєш і в три дні знов його будуєш – спаси себе з хреста! А й первосвященики глузували між собою й разом з книжниками приказували: Інших спасав, а себе – не може спасти! Христос, цар Ізраїля – хай зійде тепер із хреста, щоб ми побачили й увірували. Та й ті, що були з ним розп’яті, зневажали його. А як настала шоста година, темрява наступила по всій землі аж до дев’ятої години. А Ісус, голосом сильним скрикнувши, віддав духа» (Мк 15,24-33.37).
Спокуса зійти з хреста, залишити слідувати за Христом завжди сичить в нашому серці. І тільки погляд на Розп’ятого і споглядання Його додають відваги йти до переду на дорозі нашого життєвого покликання. Вдивлятись в Ісуса означає слухати Його запрошення «Іди за мною», «Не лякайся»… тільки так зможемо сказати наше «Звершилось»… це щоденне і те останнє коли наші очі відкриватимуться до споглядання лику Христа у Його славі. Марії, Вчителько Духовного життя, допоможи вірно йти за Ісусом.
Хвиля тиші… ПОМОЛИМОСЬ ЗА НАС САМИХ, ЩОБ МИ БУЛИ ВІРНІ НАШОМУ ПОКЛИКАННЮ І В УСІХ ТИХ МОЛИТОВНИХ НАМІРЕННЯХ, ЯКІ ЗАРАЗ ЄДНАЄТЕ ДО ЦІЄЇ СПІЛЬНОЇ МОЛИТВИ.