В очікуванні на споглядання і поклоніння Господеві, що в наше тіло зодягнувся і між нами пожив, важливим етапом є запитати себе:

Чи я знаю Його?

Яке є моє знання?

Звідки або від кого прийняв?

Як те, що я знаю перемінює моє життя і щоденність?

 

Механізм завжди є той самий – знаємо бо нам про Нього розповіли, але чи Його ми діткнулися або як Іов чи Його побачили на власні очі.

“А Іов відповів Господеві й сказав: Я знаю, що можеш Ти все, і не спиняється задум у Тебе! Хто ж то такий, що ховає пораду немудру? Тому я говорив, але не розумів… Це чудніше від мене, й не знаю його: Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, ти ж Мені поясни… Тільки послухом вуха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе…”

(42:1-5).

Господи так багато говоримо і чуємо про Тебе. Так часто говоримо, що Ти є там або в тому чи іншому. Очікуємо і виглядаємо Тебе дозволь Тебе досвідчити. Хай Твої милість і милосердя супроводжує нас.