Пророки і праведники Першого Завіту навчили очікувати на милість Господа і на спасіння та визволення, яке він виявляв своєму народові. Сам Господь вчив якою має бути постава його народу. Ісая переказав слова Бога, який втомлений на зовні вдаваною любов’ю і повагою.:

“Коли ж руки свої простягаєте, Я мружу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас, ваші руки наповнені кров’ю… Умийтесь, очистьте себе! Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх, перестаньте чинити лихе! Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь! Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони! Як захочете ви та послухаєтесь, то будете добра землі споживати”

(1,15-19).

Зціли Господи із лицемірства і вдаваної любові до Тебе.