Сьогодні досвідчив цікавої речі.

Здається, що так багато думаємо і розважаємо про безкорисливість

позірно здається, що все про неї знаємо, розуміємо її істоту, і навіть думаємо, що ми в усьому і до всіх безкорисливі,

навіть від нас самих ніби нічого не очікуємо.

Ставши перед Дзеркалом-Ісусом відкриваємо цілковито іншу картину, яка нам не довподоби.

Безкорисливість в’яжеться з милістю – любов’ю милосердною, до нас самих…

Це є перший крок. Подивитися на себе з милістю не очікуючи нічого, але уповаючи;

не плачучи над собою, але вимагаючи від себе щораз більше ставлячи перед собою мету і цілі.

“Ти полюбив мене вічною любов’ю“-

тобто на віки.

Полюбив нас тільки тому, що знає про те, як великих і величних діл можемо вчинити разом з Ним.

І Господь є безкорисливий у Своїй любові, не нав’язується, але терпеливо чекає.

Від Господа навчитися безкорисливості позбуваючись користолюбства, що спить в нашому серці,

а часом приховано прокидається і позіхаючи широко відкриває рот, щоб захопити