Напевно трішки доповнять настрій Різдвяного Посту слова паломницького псалма. Паломник завжди має мету і до неї простує. Свої кроки керує до місця-святині, яка його очікує. Його очі виглядають побачити ціль його зусилля. Биття серця виражає його любов до Того, кому спішить поклонитися і любить.

“Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога, мені допомога від Господа, що вчинив небо й землю! Він не дасть захитатись нозі твоїй, не задрімає твій Сторож: оце не дрімає й не спить Сторож Ізраїлів! Господь то твій Сторож, Господь твоя тінь при правиці твоїй.”

(Псалом 120,1-5).

Тому Піст – це духовне паломництво, щоб зустрітися з Господом у Його величній святині навіть якщо вона є простою стаєнкою, гротою або убогим нашим серцем.