На сторінках Одкровення мала горстка вірних молиться Маран Ата – Прийди Господи.

Це очікування переповнило усе їхнє життя переплетене стражданнями і гоніннями.

Бути Христовими і бути переслідуваними, незрозумілими, відкинутими є вплетене в ДНК християнина.

Та в же в самому серці є “переслідування”, яке тяжить і не дозволяє впевнено  ступати  за Ісусом:

робити як всі чи так як Ісус каже; йти на компроміси зі сумлінням чи бути “впертим”;

бути покірним чи підлизуватися; робити вірно свою справу чи лізти по головам до мети;

часом замовчати  покриваючи тишею чи доводити силою правду.

Чи це не переслідування,  яке мов тінь слідує за нами… але якщо є ця тінь означає, що нам освітлює шлях Сонце-Христос.

Задуматися тільки чи ходити під світлом Сонця чи намагатися наступити і  топтати тінь…