Живемо в світі, що не любить автентичності.

Здається, що процес над Ісусом продовжується і часом продовжує його кожна людська інституція.

Прибираючи вид чесних, навіть об’єктивних і бажаючих добра добродіїв людства.

Тай слабодухих є чимало, які перед втратою посади, ненаважуються допомогти Христові, який страждає у християнинові.

Як казав старенький отець Козімо з Таранто у своїй теорії про дві мафії білу і чорну.

Чорну можна змаскувати, а білу ніколи бо приховується за переконанням це є воля Божа.

І тоді Христос далі терпить і далі мовчки віддається волі Божій…

Час посту це запит про автентичність як людини, так і християнина.

Яким хлібом-євхаристійним є я?

Незважаючи на недосконалість, неміч та грішність Христос хотів нас спільнотою-Церквою,

щоб у світі зіпсутому силою та насиллям бути знаком Його милої присутновсті –

ВСЕ І ВСЮДИ, ЗАВЖДИ І ДЛЯ  ВСІХ…

“а Я є з вами аж до кінця світу…”