Минулого разу ми розпочали читати третю книгу Святого Письма – Левіт. Ця книга для Вибраного Народу є свого роду конституцією. Назву «Левіт» вона отримала від грецьких перекладачів Септуаґінти. У єврейському каноні її назва пов’язана з першими словами, якими розпочинає свою розповідь: «Wayqrà’» Вайікрá тобто «і покликав» Господь Мойсея. Книга є роздумами про Левітів (священиків) і народ. Народжена з роздумів Священичої Традиції, яка прагнула представити по новому гору Союзу, Синай, місце від розпочинається кодифікація релігійного, соціального та морального життя Ізраїля. Пригадуючи Народові події Пасхи, пустелі і досвід Бога ця книга розглядає і представляє ціле (тотальне) життя єврейського народу зосереджуючи його на «святий», фундаментальній богословській концепції їхньої ідентичності. Немов би приспівом через цілу книгу буде звучати слово-заклик Бога «Будьте святими, бо Я Є СВЯТИЙ». Ця книга розмежовує, розділяє святе від сотвореного, Бога від сотворіння. В середовищі де усе є Божественне або Його об’явленням єврейський народ своєю релігійністю, Бога якого досвідчили, своїми переконаннями став правдивим революціонером. Впроваджуючи розуміння «чистого і нечистого» Левіт показує ті місця (середовища) життя, які можуть анулювати цінність історії з Богом, історії в якій Бог об’явив себе. Читаючи ці сторінки читач легко бачить релігійну горливість народу, який іде в напрямку зустрічі з Богом, з Богом якого знають, з їхнім Богом. Отже, основою усієї цієї книги є завжди любов Бога, який вивів з землі Єгипетської з дому Неволі, щоб бути їхнім Богом. Тому усі літургійно-обрядові жести є лише відповіддю людини на цю турботливу опіку Бога.

Книга Левіт складається з чотирьох частин. Цього тижня ми торкаємось саме перших двох. Від 1 по 7 розділи, так званий Закон Жертвоприношень, за головну тему має приписи жервоприношень, жертв і значень тих обрядів. Широкий спектр обрядових жертовних приписів невід’ємно є поєднаний із левітським (священичим) служінням, яке є невіддільною частиною його життя. Розділи 8-10 (Закон Священиків) розповідає і описує левітську посвяту і необхідне ритуальне приготування до служіння літургії.

На цьому тижні читатимемо:

В понеділок 4 – жертви переблагальні за гріхи різних станів спільноти;

вівторок 5 – описи деяких особливих переступів і гріхів проти ближніх;

середу 6 – щоденні жервоприноси;

четвер 7 – принесення жертв за гріхи;

п’ятницю 8 – обряд поставлення у священники Арона та його синів;

суботу 9 – перша літургія Господеві і його об’явлення;

неділю 10 – смерть Аронових синів і жалобні літургії, про козла відпущення.