На початку, хотів би пояснити чому саме «Зустрічі з Біблією». Зазвичай вживаємо слово «зустріч, зустрічатися, зустрічати» до когось із осіб, а Біблія на перший погляд є тільки книжкою. До книжки влучніше було б сказати «читати, вивчати». Однак певно до жодної книги в світі так не пасує слово «зустрічатися» як до Біблії. Відкриваючи Біблію зустрічаємося з Богом, який до нас промовляє, Його слухаємо і відповідаємо. Зустрічаємося із біблійними героями, які хоча й жили багато століть тому назад оживають знову перед читачем немов свідки сьогодення в яких жевріє надія, яка перемагає темряву зневіри, слабкості немочі і навіть зради. Крім цього слід зазначити, що набравшись сміливості і відкривши Біблію, Її слова переламають монолог читання своїми запитаннями, думками, проханнями і запрошеннями. Тому слід напевно запитати себе чи є в мене достатньо сміливості, щоб взяти Біблію з полиці, поставити її на видному і упривілейованому місці власного дому і відкривати її до читання, хоча вірніше написати відкривати її і зустрічатися з її словом.
Говорити сьогодні «даю тобі слово» стало майже забутим. Здається, що в двозначності нашого щоденного життя, реклам, різних не сповнених обітниць може скластись враження, що слова милять. Немов би мають на меті обманути і змусити нас придбати чи піти кудись куди б ми самі ніколи не подалися. Однак не так із словом Божим (Біблією). Вже від самого початку, від перших рядків бачимо, що Бог слів на вітер не кидає і не дає обманливих обітниць. Його слово творить, зціляє, додає надію, а чому і ні, часом картає, щоб знову повернути на правильну путь.
Але дозвольмо самим словам зі Святого Письма свідчити про себе. Ось як Бог, через Своє слово нам представляється: «Чи ж моє слово не схоже на вогонь, – слово Господнє, – на молот, що розбиває скелю?» (Єр 23,29). «Як дощ і сніг сходить з неба і не повертається туди, але напуває землю, щоб вона родила й ростила та давала насіння тому, хто її обсіває, і хліб тому, хто їсть, отак і моє слово, що виходить у мене з уст, не повертається до мене порожнім, але чинить те, що я хочу, довершує те, за чим я його вислав» (Іс 55,10-11). «Бо слово – живе й діяльне, і гостріше від усякого двосічного меча: воно проходить аж до розділу душі й духа, суглобів та костяного мозку, і розрізняє чуття та думки серця» (Євр 4,12).
Тому ми християни приступаємо з великою пошаною до читання Святого Письма і роздумування над ним. Якщо уважно придивимося до нашої Літургії збагнемо, що вона уся сплетена із цитат взятих з Біблії. Це означає, що на протязі двох століть Христова Церква «кормить» себе Божим словом. В цьому місці варто згадати слова посинодального послання папи Бенедикта XVI Слово Господнє-Verbum Domini: «Християнська віра не є «релігією Книги»; християнство є «релігією Слова Божого» не слова «написаного і німого, а Слова волоченого і живого». Тому Святе Письмо потрібно проголошувати, слухати, читати , приймати та жити ним як Словом Божим, слідуючи апостольському переданню» (7).
Скоро ми згадали про Ісуса Христа Слово Боже, вартує пригадати його навчання з Євангелії про слухачів Божих слів: «Кожний, хто слухає ці мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі. Полила злива, потоки розлились, подули вітри й натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі» (Мт 7,24-25). Хай ці слова стануть для нас запрошенням від Ісуса будувати «свій дім» життя на скелі. Святий Йоан ХХІІІ (Анджело Дзузеппе Ронкаллі), коли ще був патріархом Венеції одного разу скерував таке запрошення до мирян: «Писання в руках, в умі (думках), в серці, на устах». Цими нашими Зустрічами з Біблією будемо спільно ставатися шукачами і наслідувачами Бога.
Словничок: Як читачі зауважили в тексті є використані 2 словосполучення які майже однаково пишуться і однаково звучать, але означають дві різні дійсності. Отже, якщо в тексті написано слово Боже означає Святе Письмо (Біблія). Однак якщо пишемо Слово Боже (з двох великих букв) це словосполучення означає і вказує на Ісуса Христа, який є словом Отця до кожного з нас.
текст надрукований в журналі “Наш Собор” листопад 2018 / 002 (027).