Історія Йосифа у книзі Буття є описана найбільш докладно і є цілісною у своєму представленні. Таке її представлення для автора книги Буття було важливим з двох причин: пов’язати діяння Патріархів з історією Вибраного Народу та представити фундамент двох місць в яких відбуваються біблійні події (Ханаан та Єгипет). Також слід сказати, що ця історія є великим епілогом до першої Біблійної книги.Окрім цього на канві історії про Йосифа відповідає на запитання як Патріархи дістались до Єгипту і чому Ізраїльтяни опинились у Єгипті. Улюблений син Якова, Йосиф, отримав від Бога особливий дар мати і відчитувати сни. Ці дві характеристики породжували заздрість у його братів, яка переродилась у ненависть і злобу, аж врешті допровадила їх до ганебного вчинку – наміру вбити і продажі його ізмаїлітам та інсценуації його смерті, щоб обманути батька. Як зазначав у своїй історії Йосиф Флавій події про які йде мова в цій частині книги Буття мали місце в період від 1700-1580 роках перед Христовим Різдвом коли в Єгипті правила семітська династія Гіксосів. У Єгипті праведному Йосифові прийшлось також заплатити за свідчення чесності і правди та завжди, завдяки присутності Бога, він виходив переможно і зазнані лиха сприяли йому для більшого блага. Його праведність і нелукавість найкраще проявляються в зустрічі із власними братами. Щирими і зворушливими є його слова

«Я є Йосиф, ваш брат»

без докорів, без осуду, без злості, тому, що він сам переосмислював щоденно своє нелегке життя і розумів, що це Бог саме для цього його супроводжував не легкою дорогою і допровадив до цього моменту. Розповідаючи про путь, якою Бог вів праведного Йосифа шіснадцять століть по тому, автор книги Мудрості повчаючи писатиме:

«Мудрість же слуг своїх від клопотів урятувала. Вона праведника, що втікав від гніву брата, вела простими стежками, Царство Боже йому вказала; дала йому знання святих речей, спомагала його у злиднях і помножила трудів його дорібок. Проти скупих гнобителів була при ньому і його збагатила. Вона зберегла його від ворогів, захистила від тих, що на нього зазіхали; в тяжкім бою нагородила його, щоб знав, що благочестя сильніше над усе. Вона не покинула проданого праведника, а від гріха його врятувала. Зійшла з ним у темницю і не полишила його в кайданах, аж поки йому не піднесла царське берло і владу над тими, що гнобили його; тих, що його винуватили, брехунами виявила, для нього ж здобула невмирущу славу»

(10, 9-14).

В понеділок 40 – Йосиф у в’язниці, допомога підчашному та пекарю;

вівторок 41 – Йосиф перед Фараоном, отримана свобода і вивищення (підкреслити вірші 1-57);

середу 42 – голод в країні Якова і перша подорож братів до Єгипту;

четвер 43 – друга подорож Йосифових братів до Єгипту з Веніямином (підкреслити вірш 23);

п’ятницю 44 – намагання Йосифові дати себе розпізнати і пригадати про себе;

суботу 45 – «Я – Йосиф, Ваш брат»(підкреслити вірші 4-8);

неділю 46 – Ізраїль-Яків залишає обіцяну земля і подається з синами до Єгипту (підкреслити вірші 3-4).