Після суботньо-недільних Євангельких читань Великого Посту почуваємо себе запрошеними стати учнями Ісуса.
Сьогодні Учитель каже, що учень це той, хто несе за Ним хрест.
Цікаво спостерігати за сучасними учнями Ісуса в наших спільнотах, як тільки говориш про хрест відразу квасні, з легким страхом обличчя.
Прийшли до Ісуса зцілитися, бути успішними, а не нести хрест.
Зростали в науках, що хрест це терпіння і страждання охоче плачуть і співчувають Ісусові, але на власний “хрест” бунтуються.
А Ісус і надалі продовжує казати, що в усьому дав приклад.
Навчені про хрест- хворобу-терпіння- страждання не розуміємо, як хрест може бути школою любові.
ПРИМЕНШИВШИ символ хреста до драматичних моментів нашого існування, посіяли в серцях трагедію замість надії.
А Хрест це життя, усе, ціле і без заощаджень.
Спалитися з любові, любити як Христос і готовість з цієї любові страждати, але не для самого таки страждання, для вірогідності любові.
І далі Христос каже:
Є між вами ті хто побачить Царство Боже в силі.
А пророк казав:
Споглядатимуть Того Кого прокололи.
В ці посні дні Ісус нас знову кличе, щоб ми сталися Його учнями і як учні Петро та Йоан прибігли побачити порожній гріб і засвідчити:
Він воскрес, Його тут не має…
і увірувавши повернутися з новою радістю до життя.