Після суботньо-недільних Євангельких читань Великого Посту почуваємо себе запрошеними стати учнями Ісуса.

Сьогодні Учитель каже, що учень це той, хто несе за Ним хрест.

Цікаво спостерігати за сучасними учнями Ісуса в наших спільнотах, як тільки говориш про хрест відразу квасні, з легким страхом обличчя.

Прийшли до Ісуса зцілитися, бути успішними, а не нести хрест.

Зростали в науках, що хрест це терпіння і страждання охоче плачуть і співчувають Ісусові, але на власний “хрест” бунтуються.

А Ісус і надалі продовжує казати, що в усьому дав приклад.

Навчені про хрест- хворобу-терпіння- страждання не розуміємо, як хрест може бути школою любові.

ПРИМЕНШИВШИ символ хреста до драматичних моментів нашого існування, посіяли в серцях трагедію замість надії.

А Хрест це життя, усе, ціле і без заощаджень.

Спалитися з любові, любити як Христос і готовість з цієї любові страждати, але не для самого таки страждання, для вірогідності любові.

І далі Христос каже:

Є між вами ті хто побачить Царство Боже в силі.

А пророк казав:

Споглядатимуть Того Кого прокололи.

В ці посні дні Ісус нас знову кличе, щоб ми сталися Його учнями і як учні Петро та Йоан прибігли побачити порожній гріб і засвідчити:

Він воскрес, Його тут не має…

і увірувавши повернутися з новою радістю до життя.